Не вибачить господь

В КРИВОМ ЗЕРКАЛЕ / Лирика / Читателей: 12

Инфо

Не  вибачить    Господь  дурних  образ,
Що  я  -  в  разки  намиста,  як  забрало,
Колись  мені  всього  було  замало,
Бажалось  нездійсненного  не  раз.

Не  вибачить  Господь  солодких  снів,
Хмаринкою  за  Місяцем  тужила.
Коротку  зустріч    серцем  ворожила,
Минуле  спопеляючи  в  огні.

Не  вибачить  Господь  мені  тебе,
Мої  думки,  без  сумніву,  гріховні,
Відпущенням  зсередини  і  зовні.
Хіба  майбутнє  щось  та  й  розгребе.

Не  вибачить  Господь?  Нехай  і  так.
Молитимусь,  шептатиму  до  скону
Твоє  ім“я,  як  ту  святу  ікону,
У  відчаї,  обожнює  жебрак.