Така готична

ПРИРУЧИТЬ ЕДИНОРОГА / Стихи о любви / Читателей: 8

Инфо

Ти за вікном малюєш казку ночі
Із розмаїття слів плетеш тепло,
Свічки горять, лиш душу замело,
Та зле журба десь у кутку регоче.

А я краплинкою на склі вдивляюсь,
У твої очі... ти вже майже спиш,
А темінь суне, хоч ножами ріж...
Я тут, поглянь, з останніх сил тримаюсь.

Ти знову палиш, скрижаніла кава,
Ще вчора, мабуть зварена була?..
Моє ім“я...вже тиша пролягла                  -
І споглядає з-за плеча лукаво,

Бо ти його малюєш хаотично...
А я кричу,  забракло зовсім сил:
Моя душа ось тут, поглянь на стіл
І на вікно - там я така...готична...

Мої вуста...ти звав їх пелюстками,
Коли хотілось пити досхочу,
Так пий,  охрипла майже та шепчу:
Я поряд, лиш торкнись мене руками...

Я поряд, тільки хлюпає безодня,
А може дощ, чи  котиться сльоза,
Чи крига у душі твоїй скреса,
Уже ось-ось, можливо вже сьогодні...