Минулому
БылА любовь... / Читателей: 22Инфо
Впаду з небес яскравою зорею,
Розквітну, наче квітка золота.
Ти завжди будеш радістю моєю
Солодкий скарб, моя п’янка жага.
Хотіла б бути лиш тобі близькою.
Я віддаю, що схочеш - все візьми,
Вночі і вдень - незнаючи спокою
Я буду щастям і солодкими слізьми...
Сумною птахою до тебе в сон прилину -
Розсиплю сріблом крапельки роси,
Схилюсь до вуст жаданих на хвилину...
Ти тільки залишитись не проси...
© Lisova Mavka, 24.12.2012. Свидетельство о публикации: 10050-62915/241212
Метки: Любовь всей жизни, Схожу с ума, Воспоминания
Комментарии (9)
«Ти тільки залишитись не проси...»
Тоді мене з собою унеси!..)))***
+++!!! Жаль, что к губам только на минутку… Забрал!
Безумно красивое стихо, столько нежной грусти..+++
Одинокий волк, тепер не маю права на більше, і то лиш в снах… нажаль… Дякую дуже за теплі коментарі.
Хельга, дякую. Приємно, що читаєте
Прохор
Я заберу тебе з собою в небеса,
І покажу де справжнє щастя і краса...
Ваша А...)))
Дуже сподобався вірш!!!
Дякую Ксения.