Журавлине.осІннє

Читателей: 11

Инфо

Ж У Р А В Л И Н Е . О С І Н Н Є
В небі сірім, похмурнІлім
Зримо порожнеча зяє,
В цій безодні журавлиний
Ледве чутно клич лунає.

Защемить у серці тУжба:
Чом так журно, журавлята,
Гомін ваш бере за душу?
Чом саднить цей біль проклЯтий?

Спомин юності майнеться...
Про життя непевна втіха-
Болем в серці озоветься
Осінь після барвів літа...

Скільки ще вас,журавлята,
Буду в вирій проводжати,
Де й коли, не можу знати,
ВЕсни радощів стрічати?

Пропливли над рідним краєм,
Сумом серце оповИли
І,напевне,десь за гаєм
Відпочить на поле сіли...

Ой,журавлики,якби ви
Змогли душі оживлЯти
Повесні,як теплі зливи
Прийдуть землю омивати!

Та колись ви,журавлята,
Знов повернетесь весною-
Дочекаюсь вас, як знати,
Може - в царстві супокою...
      Жовтень,2013р..