Манливе

Тоска о былом / Читателей: 21

Инфо

Ні, не мани мене в тумани сині,
Не дорікай і не терзай літа,
Бо ще живе у спогадах святиня
Дівочих кіс,які я розплітав...

Бо ще ув снах я бачу тії очі
І голос теж в ушах моїх звучить;
Не дорікай,що зваби ті дівочі
Не загасають в спогадах моїх...

Це все - вона,та чарівлива юність
Вплелась у сни і згаснуть не дає
Надії жити,спогадам минулим
Веселки кольором вінки переснує.

Те вже пройшло,його не повернути,
Як сплин води річковий повесні,
Але в душі цей спогад не забутий,
Він,як маяк,шле промені ясні.
  - - - - - - - - - - - - -
          2006 р.