Помилкове

Грусть / Читателей: 8

Инфо

...Ти до мене прийшла,наче вітер веселий,духмЯний
Із букетом бузку,що поклала мені на вікні;
Соромливо усмішку сховала в халат лікарнЯний
І несміливо руку свою подала ти мені...

Я був дуже слабкий,перев“язаний навхрест бинтами,
Лиш повіки відкрив,тебе вгледів, і навіть зрадів...
Та чекав не тебе, а другу я чекав до нестями,
Щоб не вразить тебе, сказать правду тобі не зумів.

Знав же: глянеш-і серце зів“яне незримо,
А сльоза побіжить по щоці, на підлогу впаде...
Слів не вимовиш ти,бо підеш,навіть,грюкнеш дверима,
Не знайдЕш,знав,розради собі і мені ти ніде!..
        - - - - - - - - - -