ЗаповІтне

Читателей: 12

Инфо

Як туман сірих нив в очах зАстле зорю
І росою впаде спомин “жив недарЕмно“,
Як покину цей світ,в вічний простір піду
І загасне навік каганець мого брЕння,
Ти пройди по шляху,яким я походив,
З гідним подивом глянь,який світ цей чудовий!..
Молоденьким хлоп“ям я тут зорі будив,
Повертавшись вдосвІту до рідного дому...
Я тут жив,і цей край, світанковий ясний,
Зігрівав,сповивав в мені нові надії;
Я тут мріяв,і в серці тут барви цвіли,
І чекав, і плекав,сподівав свої мрії

Звідсіля я пішов у широкі світи,
Залишив свій поріг у чеканні довічнім;
Та все ж де б я не був,пам“ятав я завжди
Теплий матінкин хліб.такий рідний і звичний...
  - - - - - - - - - - - - - - - - - -
              2006 р.