Wicked Minds Of Witchflower
Городская лирика / Читателей: 33Инфо
свецяцца зноу ліхтары несвядомыя,
пральня, аптэка, ламбард.
марныя водбліскі цягнуць агонію,
кветкі, ня то і ня так .
маса бяздумна па вуліцы коціцца
нібы вясною рака.
ціха дзяўчынка шчаслівая свеціцца:
Мілая Лола ў руках!
Хлопчык збялеў, яго кроў атруцілася,
Альфа то увесь яго план.
У люстры мара незаўважна ўсміхаецца,
Хопін, заграй сабе сам.
Абеды да позняй зары расцягнуліся,
Як леска з гачкамі, усе дні.
тыдзень чы два яшчэ б так патрымацца.
З вокнау патокі вады.
хлопец бяліць шпалеры парваныя,
большасць усё яшчэ ляжыць на зямлі.
У хлопчыка ёсць нешта агульнае з мінулым,
Хутка запоўнілі месцы.
Дзяўчынка зноў прыйшла ў краму:
Купі мне гэта, мама!
Рыфы загартоўваюць, падбіраюць, расцягваюць
Зноў, надыходзячая зіма.
зноў Сэнт Вітус з белымі коньмі
зноў перавернутае вядро
апалае лісьце заваліла магілкі
з цішынёй тысяч маўчанняў
Комментарии (4)
прикольно… щоб щей заспівати, тільки під український рок… а чи такий існує?
Прошу меня простить, что не смог понять смысл Вами написанного, ну не успела бабушка доучить меня украинскому языку, да и других проблем у неё было много.
Улыбнуло слово «напружена», правда бабушка говорила это слово с окончанием на «о», когда осматривала детские кроватки после сна. Она по одно время работала няней в детском саду.
Спасибо, что дали мне возможность вспомнить вспомнить бабушку, донскую козачку.
С уважением, старый зануда Дио
тебе пора китайский учить...
OT VINTA, не, пусть они учат мой язык, пусть даже в анатомическом разрезе