На пам’ять 24 генваря 1859

Недавно я поза Уралом
 Блукав і господа благав,
 Щоб наша правда не пропала,
 Щоб наше слово не вмирало;

І виблагав. Господь послав
 Тебе нам, кроткого пророка
 І обличителя жестоких
 Людей неситих. Світе мій!
 Моя ти зоренько святая!
 Моя ти сило молодая!
 Світи на мене, і огрій,
 І оживи моє побите
 Убоге серце, неукрите,
 Голоднеє. І оживу,
 І думу вольную на волю
 Із домовини воззову.
 І думу вольную… О доле!
 Пророче наш! Моя ти доне!
 Твоєю думу назову.

1859, февраля 17, СПб