Моя зІронька

Гражданская лирика / Читателей: 6

Инфо

Моя зіронька світить у небі,
Мені зіронька світить вночі.
Скільки зірок є у небі,
Стільки ж людей на землі.

Місяць грайливий та ясний,
Водить танок в небесах.
А на землі гинуть люди,
Війна у людей на очах.

Там де колишуться трави,
Чути там спів солов’я.
Чути, як грає там скрипка,
Цеж Україна моя!

Грає там скрипка і плаче,
Жалю вона всім завдає.
Мати за сином так плаче,
Як на війну віддає.

Люди, шануйте природу,
Люди, цінуйте життя.
Ми в цьому світі є гості,
Всі ми підем в небуття.

Праведно треба  всім жити,
Важко пройти в житті шлях.
Шлях цей тернистий, колючий,
Б’є він й січе по очах.

Отче, мій, Боже Небесний,
Зорі хай  сяють нам всім.
Щоб жодна зірка не впала,
Спаси, Боже, душі нам всім.
автор Галина Поліщук (Ярмульська)