Цвіли каштани у веснянім парку

Стихи о любви / Читателей: 8

Инфо

Цвіли каштани  у веснянім парку,
Травичка зеленіла, цвів бузок,
А плющ обвив своїм пагінням арку
і лебеді вернулись на ставок...

Дорослими вже стали їхні діти,
А, наче вчора ще  були дітьми...
Щебечуть птахи... зацвітають квіти,
Ті, що й колись у цім саду цвіли...

Цвітуть каштани у парку веснянім ...
А вони разом знову віч - на - віч...
Затихло все... Лиш у її мовчанні:
Весь біль і смуток ввесь - ось в чому річ...

Лиш  погляд... лише подих... лише руки...
Тремтить на вітрі гілка терену...
Є в них усе...Та тільки біль розлуки...
У їх очах... А ще? Я не збагну...

І ніби все, як було в 20 років:
І той же парк... І ті ж цвітуть сади ...
І той же шелест чується від кроків...
Та ті ж краплинки ранньої роси...

І знову, як колись, цвітуть троянди...
В його руці тремтить ЇЇ рука,
А у очах сльозинки, мов гірлянди...
Така ж бо доля... Доля в них така...

Цвітуть каштани... Обвива плющ арку...
Між ними зараз стільки довгих днів!!!
Вже внуки їхні бігають у парку...
А ніби лиш учора він її зустрів...