Загадка (Грин)

 

Читателей: 34

Инфо

Загадка.
Грин

Что-то приснилось... Какое-то имя.
Золотом грёз, быстрым всполохом линий,
облаком лёгким с глазами апреля...
Слово глаза уловить не успели -
Кто ты? Скажи мне.

Что это было? Вдали или близко?
Сердце встревожено отблеском риска,
отзвуком лета, горячим аккордом...
Но имя потеряно в памяти, стёртой
солнечным диском.

Несколько звуков всего и осталось -
экая малость, невинная шалость.
Где-то от Киева до Енисея,
Где-то от Минска до Тынды и Зеи -
Где мы расстались?

Осень, оливы, орнамент, озёра,
лето, ладони, пять капель ликёру,
губы, глотками грозы - горечь гари...
Ах ты! Ну где ж мы с тобой растеряли
все наши взоры?

Где твоё имя? Остались мне только
вольной луны горько-сладкая долька,
сны золотые да волны, и с ними -
в строчках стихов твоё лёгкое имя -
.... ?

© Copyright: Григорий Грин, 2010

Мій переклад

Щось ледь привиділось.. Іменем дивним
Золотом марень та спалахом ліній,
Хмаркою легкою з поглядом квітня
Слово спіймать мої очі не встигли.
Хто ти? Одвіт дай.
Що це було? Вдалині чи десь близько?
Серце стривожене ризика блиском,
Гомоном літа, аккордом гарячим,
Іменем стертим, з пам’яті втраченим,
Сонячним диском.
Декілька звуків – це все що лишилось,
Вигадка долі, непрошена милість.
Десь –то від Києва до Єнисея,
Десь –то від Мінська до Тинди та Зеї –
Де розлучились?
Осінь, оливи, орнамент, озера,
Літо, долоні, п’ять крапель лікера,
Губи, ковтками грози – гірко-згарно,
Що ж ти? Невже ми розтратили марно
Мрії химерні?
Як тебе звати? У спогад від долі,
Скибочка-місяць на зорянім полі,
Сни золотаві та хвилі, і з ними -
Ім’я заховалось в трепетній римі
….. ?