Не жаль

Религиозная лирика / Читателей: 43

Инфо

I. До Бога:
Я знаю, - Ти мене врятуєш,
Очистиш серце буре,
І совість вся до мене прийде -
То Милість Божа, - не тортури.

І защимить у серці жаль,
І в купі пам’яті проваль
Згадаю все-
Мені не жаль.

Не жаль холодної відрази,
Не жаль омани - то любов,
Не жаль незнанної образи,
Не жаль - “спасибі“ - слово знов.

II. До коханного:
О, я не знаю
Був ти, був чи ні.
Чи може
То - примара уві сні.

Мені для тебе
Спогадів не жаль
Чи може
То обман, чи то печаль.

Я лиш лиш прошу -
Мене тоді згадай,
Коли в останнє
Тобі казала я: “Прощай“1

III. До життя:
Життя, - щоб вірно оцінити
Тебе, потрібно зажадать
Сто раз віддать
За благородні цілі.2

За нас вже постраждав,
Тож надо відстоять.
Собі, комусь іще-то нагадать
Про біль і страх, що Він зазнав.

Я знаю - все було і буде все.
А ті слова - надії то гінець,3
Любов, розчарування нам життя несе,
Але я знаю - це ще не кінець.


1. Можливо, в моїх спогадах “в останнє“ - той момент, коли він мене кинув, - через кілька днів я подумки попрощалася із ним.
2. Слова взяті зі статті “Целого мира мало“ православного журналу для молоді “Отрок“.  (Автор статті Анна Лелик).
3. Мається на увазі: “Мф 10, 22 и будете ненавидимы всеми за имя Мое; претерпевший же до конца спасется. “