Повз мене проходять люди

Стихи на других языках / Читателей: 36

Инфо

Передмова:           
ответ от Борис Костинский на ответ от Светлана Коробова
Света, а какова Ваша фамилия по паспорту: Коробова или Пивоварова? Вы этническая русская? Почему спрашиваю? Ну, погортал там Ваш доробок на Стихире, чтобы понять
- ЧТО Вы и КТО Вы... ;-))) Зарегались под триколором “Избы-читальни“ уже после Революции Достоинства...
..Всех благ Вам под рашевским флагом! ;-)))

Смішні мені такі “патріоти“! Живе за кордоном, в Америці, і звідти КРИЧИТЬ, як навіжений, про свій “патріотизм“.  Яка різниця, хто я по національності?  МОЯ НАЦІОНАЛЬНІСТЬ - ЛЮДИНА. І люди моєї національності є, як в Україні, так і в Росії.


Повз мене проходять люди...
Повз мене проходять долі...
Штурляє їх хтось і судить,
Бо має в собі доволі

Лайна. Звідусіль згрібає,
Найбільше - у інтернеті...
Хоч повно його й в сараї,
Та те, що своє - в секреті!

Він ллє без кінця помиї,
А люди по них проходять,
Їм зашморг чіпля на шиї,
Або щось у тому ж роді.

Обличчям усіх в калюжу,
Кому бив раніш поклони,
Коріння живе паплюжить,
Бо сам собі зшив погони.

Не дай Бог відкрити рота
Комусь тут - не має права!
Накинуться “патріоти“ -
З’їдять за “свою“ державу.

По вуха в лайні істерик,
Вонючі всі аж від поту,
В одній зі своїх Америк
“Слава!“ -кричать патріоти.

Вони ж бо за Україну...
У мене тоді питання:
Чому їхнє слово - в спину,
А не на переднім плані?

Чому не в бою запеклім?
Чому не в окопах ниць?
Вони у раю - не в пеклі
Гріють сальце сідниць...

Повз мене проходять люди...
Повз мене проходять долі...
Штурляють їх, топчуть, судять,
На них приміряють ролі.

Самі ж себе і не бачать,
Самі ж себе і не чують...
Якими ж сльозами плачеш,
Питаю тебе, холую?

Дереш з-за кордону рота?
“Воюєш“ за Україну?
В Америці як погода?
Не лупить ще град у спину?

.