Блакить

люблю на зло и вопреки / Стихи о любви / Читателей: 11

Инфо

Блакить, моя блакить...
То тліє,то горить
й забути неможливо
ту різнобарвну зливу
сиву...
Ще вчора подих твій
і пристрасть двох стихій,
сьогодні вже одна
пливу у морі без човна.
Хоч ти й не забуваєш,
у тінь кудись тікаєш.
Хоч,наче, й не живеш,
та все ж
не маєш меж.
Куди ідеш?Чому ідеш?
Ти в світі,наче, є
та що у нім твоє?
Твоє лиш слово,твій закон,
твоє табу і твій канон.
І тільки все порушить сон.
Летиш? Лети!
Пали мости!
Щоб не вернутися сюди.
І все ж не сам
Я тут, ти там.
Між нами лиш блакить
Твоя й моя душа в блакиті цій горить.