Тихий щем (укр.)

Стихи о любви / Читателей: 27

Инфо

Між нами світ, між нами сотні ярдів,
Доріг…, дротів, зав’язаних на шиї –
Слизькі, липкі й смердючі, мов помиї.
Між нами люд з протухлими містами,
А тим, хто звів їх, поминки з чортами!

Між нами дні й вовки – самотні ночі,
Що нафтою обляпують все тіло,
Щоб навіть те згорало, мліло й тліло.
І кожен подих, як ковток живого болю,
Я ріжу скло на ліжку босою ногою.

Між нами стін коробки й лабіринти,
Як Мінотаврів вічний шлях шукань,
Тривоги, страху й збочених бажань.
Я облупила кігтями залізні двері
Й зробила з стін гірку Кроваву Мері.

Між нами рай й жагучий солод пекла,
Один іржавить душу, інше – плоть,
Бо ж в саме серце прагнуть уколоть.
А я в конвульсіях шукаю кави й цукру,
В ній міць обіймів й солод поцілунку.

Між нами смерть й життя: мені й тобі,
Як вибрики примхливого дитяти,
Що просять дріб’язок під церквою подати.
Ти не кори себе: ті сльози – то не біль,
То тихий щем, то лиш вода і сіль.