Моїм батькам присвячую,
Стихи о любви / Читателей: 31
Инфо

..Двадцять друге літо землю знов квітчає,
..Двадцять друге липня трави знов голубить.
Двадцять два вже роки відтоді минає,
Коли мама з татом увійшли до шлюбу.

..Як погляд у мами радісно сяє!
..І тато такий же красивий-красивий!
Двадцять два роки сьогодні минає
Від давнього їх негучного весілля..

  Тож будьте,мої найдорожчі,щасливі!
Найкращі у світі, батьки мої любі!
Всміхніться отак й золотому весіллю,
Зустріньте разом двадцять другий у кубі

22.07.1983

© leonchik, 18.03.2011. Свидетельство о публикации: 10050-14225/180311

Комментарии (9)

Загрузка, подождите!
1
18.03.2011 20:49
Ответить
Вы молодец!{#}
2
leonchik18.03.2011 21:11
Ответить
{#}Спасибо, Таня. И за ваше творчество тоже.
 
3
leonchik21.03.2011 15:21
Ответить
Дякую, Таня, за оцінку. Це були перші спроби.
Мої батьки справді завжди мене розуміли і підтримували. Не всім так щастить з батьками, як мені.
… Тоді була особлива дата — 22 липня 22 роки з дня їх весілля. Я була далеко від дому, і ось такий вийшов подарунок-вірш.
Поезією захоплювалась з дитинства. Тато був творчою натурою: малював, писав вірші, музику, грав. Малюючи свої картини, він говорив нам з братом якесь слово, а ми придумували з ним віршик. Тато дуже пишався мною, але його вже майже 10 років немає; рік тому в свої 45 пішов з життя мій брат… Залишились картини, мої спогади, сумуюча мама… Але два роки тому доля подарувала мені КОХАННЯ і ЩАСТЯ; і тоді почуття виплеснулись у вірші. Дуже приємно, що вони знаходять відгук у вашій душі.{#}

4
Ответить

Дуже зворушливий вірш! Напевно, батьки дякують Богу за таку донечку, як ви! Хай щастить батька і вам!

5
leonchik08.01.2012 14:42
Ответить

Дякую за щирість, за такі приємні і душевні коментарі! Взаємно! З Різдвом! Щастя і тепла!{#}

6
02.07.2012 12:38
Ответить

А українскою, мені здалося, краще! І саме головне, пішить і говоріть їм про свою любов сьогодні, колі вони чують і зможуть порадуватися за своє дитя.

А то, часто приходиться писать и говорить о своей любви,  когда они, к сожалению — уже не слышат...

Кладу цветы, пекут от слёз глаза,
Смотрю на фото, ты на нем с улыбкою.
Так редко целовал, когда была жива,
Теперь целую,  но плиту гранитную.

Ну,  вот и всё, поговорил, опять пора идти,
Опять мне времени побыть с тобою не хватает.
Склоняю голову: прости… прости… прости...
Ты ветерком встряхнула волосы — прощаешь...

Спасибо за стих. И целуйте чаще своих матерей!

Последний раз редактировал 02.07.2012 12:39
7
leonchik10.07.2012 17:22
Ответить

Владимир, спасибо! Столько теплых слов… Спасибо! И

Ваш стих, конечно, так — в тему..

А ось про вірші українською… Мені самій подобаються, але..., не знаю чому частіше виходить російською.   

8
Мелони17.08.2012 18:43
Ответить
Нехай Бог береже твоїх батьків! Ми так рідко кажемо їм про любов до них, частіше про свої  негаразди...  {#}
9
leonchik18.08.2012 13:02
Ответить
Повністю з тобою погоджуюсь… Дякую за відгук
Загрузка, подождите!
Добавить комментарий

 
Подождите, комментарий добавляется...