На вітрові стигнуть губи холодні.

Стихи о любви / Читателей: 14

Инфо

На вітрові стигнуть губи холодні.
В очах ні сльозинки,бо плаче душа.
Згадала життя все своє я сьогодні,
і хочу,щоб ти почув цього вірша.
Цей вірш не про радість,яка нас чекала,
а тільки про смуток,який ми знайшли.
Я знала,що буде все так.Я вже знала.
Та тільки не дав у це вірити ти.
Ти завжди приходив до мене тоді,
коли я сама не справлялася з горем.
Коли було важко мені на душі
ти одне говорив,що ми все переборем.
Та бачиш,як різко змінилося все?
Те щастя,що було нам послане Богом
залишило в серці лиш місце пусте
і в душі невагому тривогу.
А як у нас гарно усе починалось...
Всі зустрічі наші були,як в раю.
Для нас тільки сонце з-за гір підіймалось
і ти шепотів мені ніжно “ЛЮБЛЮ“.
Та Бог призначає для всього свій час.
Прийшов час коханню на цім зупинитись,
як промінь,що тільки засяяв і згас.
Йому не судилось на землю пролитись.