west-east.ua

Лирика / Читателей: 20

Инфо

С Надеждой Ковалюк

- Напиши что-нибудь для меня,
Протяни невесомую нить.
Мне внутри не хватает огня,
Чтобы внешний огонь погасить.
Напиши мне прозрачной слезой,
Я сумею прочесть между строк.
Я услышу тебя за чертой
Отрубившей горящий Восток.

- Я все небо тобі розпишУ
Мерехтінням стривожених зір,
Що завждИ, навіть в краплях дощу,
Буду поруч. Лиш дихай...лиш вір.
В океані холодних ночей
Моє серце горить, як маяк.
В цьому світі - мільярди людей,
Та без тебе не зможу...ніяк.

- Я с тобой!  Ты со мной! А зарниц
Нескончаемый фейерверк
Отбирает реальность у лиц...
Homo sapiens... Человек
Наступая на зубья граблей,
Всё пытается выпятить грудь,
Подружившись с гордыней... но в ней
Не теряйся... Под градом.... И будь!!!

- Бережися, солдатику мій...
Твоє серце - у шрамах, та все ж -
Невідступною вірою сій
Ту дорогу, якою ідеш.
Так вже сталось - людина несе
На плечах своїх саван біди.
Та крізь лід і вогонь, попри все -
Я з тобою. Ти чуєш? Завжди!

- Да я слышу! Пусть строки плывут
В кратком миге военной тиши,
Но звучит, избавляя от пут,
Голос твой. Я услышу! Пиши!
Напиши мне про мир без забот
И про светлые,  светлые сны.
Напиши мне как птица поет...
Напиши мне про мир без войны.

- Я тебе навіть в снах не віддам.
Стану хвилею тиші. У ній
Цілуватиму кожен твій шрам
І світання збиратиму з вій.
Бо ще є поміж слів, молитов
Те, що гріє крізь холод бійців -
Це невичерпна вірна любов,
Та, що жінка несе у руці...
Мій хороший! В нас мрія - одна:
Щоб найтоншої в світі струни,
Крізь мільйон протиріч і обман
Не торкалися пальці війни!