Твоє серце [укр]

Верлібри (на рідній мові) / верлибр / Читателей: 24

Инфо

Знаєш, на що схоже твоє серце? На таку велику хибару
Зі здоровим амбарним замком, мабуть наскрізь уже ржавим
Таким, що й не відкрити тепер
Та й ключа давно вже загублено
А всередині знаєш що? Там полиці,
Завалені хламом, в пилюці валяючись, лежить там усе,
Що може тобі раптово знадобитись:
Чоловіча сила, рішучість та наполегливість
Стервозність, злість та агресія, лежать там також
Самостійність та «незавісімость», та банка з тестостероном
А що в кутку, знаєш? Бачу, здивована – так це те, що шукала:
Слабкість квітки, прекрасність погляду, посмішка, іскорки
Що з очей мають стріляти, ніжність, відвертість, цілунки та інші
Дива, сподіваюсь, що не прострочені, бо не повернути по гарантії
А знаєш, що найсмішніше?
Що туди якщо і вдертися з ломиком роздовбавши замок
Якось відчинити ті двері скриплячі аж стогнучі, то всередину
Вже і не влізти ніяк, там так завалено, ступити ніде, та й
Дихати важко, щось в горлі застряє і на очі сльози набігають,
Розуміючи, що тобі немає тут місця, йдеш собі, спотикаючись
Мрієш про те, чого вже не буде
Проте ти не думай, що я тебе звинувачую
В чомусь, то не твоя провина, це все жорстокий світ, в якому
Ти крутилася стільки років без мене, пробач, що був зайнятий,
Що дав довести все до такого.
Я також спішив до тебе, вивчав різні слова, щоб справити враження
Купляв сорочки, щоб було в чому підійти до тебе
Підбирав зачіску, стиль поведінки, міняв себе й переучував
Читав книжки і дивився фільми, щоб було про що говорити
Вчився прибивати полиці, водити авто, стріляти з пневматики
Ставав сильнішим, здатним приймати важливі рішення
І все це для тебе,
Але ось я вже тут, а ти вже встигла сама зібрати ці вміння та навики
Ну що ж, будемо вчитися
Як сліпі кошенята, навпомацки
Любити не за щось, а за просто
Можливо притремося, і ти викинеш свій мотлох, а я вже не буду
Гаяти часу на дурниці
Життя бо коротке, годі ховатися
за амбарні замки та фільми з полицями
Всьому свій час – ти кажеш
І я тобі вірю