Про життя на роботі

Гражданская лирика / Читателей: 4

Инфо

Я на роботу вранці прийду.
Ключ від цеху в кишені знайду.
Бо мені треба цех відкривати,
Щоб усі інші могли туди завітати.

До себе на ділянку зайду,
Тишу і спокій тут я знайду.
Нема мені, що тут робити!
Не можу нічого тут заробити!

Кажуть: «У лабораторії ножиці поламали»,
Відразу всі слюсарі туди завітали.
Ножиці, так  і не змогли відремонтувати,
Придется їм з картону шаблони вирізати.

Шаблони з картону зараз мабуть принесуть,
Та сталь ще досі до мене ніяк не везуть.
Робота є, але я мушу сидіти без роботи,
Тому не хвилюють мене ніякі турботи.

Лише тільки сніг можу я розгрібати,
Щоб «Опель» зміг сюди приїжджати.
Ще чоботи треба за рахунок зарплати набрати,
Щоб фабрика змогла ще трохи працювати.

Адже гроші нам погано дають,
Таким чином настрій нам зіпсують.
А ми нічого не можемо зробити.
Лише на роботу мусимо ходити.