Проти вітрів

Городская лирика / Читателей: 8

Инфо

Я часто хочу плюнути в лице
своєму «Я», що преться проти вітру,
приправити не лагідним слівцем
і «вижерти, без закусі, півлітру!»

Хто проти вітру пісяє? Дурак!
Ми оба вперто б’ємося за мову…
А неуків цих, «трафив би їх шляк»*,
більше, ніж  «бомків»* влітку на корові!

«Обкладинка – красава! Оцініть».
А що під нею? Що не «вірш» – полова!
Мову батьків, благаю, полюбіть!
І ви, заброди, не калічте мову! 

І що із того? «Є мільйони?» « Є!»
Купити славу легше, ніж корову!
…І плюнув би, та хтось щодня плює
мені в обличчя і на нашу мову.

                шляк* – лайка
                бомок* – комаха,сліпень бичачий.
  2020 р.