Вона ступала дуже тихо,

Лирика / Читателей: 18

Инфо

Вона ступала дуже тихо,
Бажаючи бути самою.
Тому що це найбільша втіха,
Наодинці побути з зимою.

Вона дивилась на небо,
І підводила руки угору
І більш нічого їй не треба,
Коли пахне святом надворі.

Її бордові чобіточки,
На потрушеній снігом доріжці,
Залишали маленькі слідочки,
Новий рядок у зимовій книжці.

І на теплій дитячій долоньці,
У цей холодний вечірній час,
Закружняють веселі сніжинки
Свій дивний прощальний вальс