Надмірноспекотне.

 

Читателей: 10

Инфо

Долонею вперше торкаюсь твоїх грудей,
Немов третім оком. Я бачу тебе наскрізь.
Між нами у січні спекотний липневий день,
Щось невідворотнє, не можна чого зректись.

Недопалки пальців лишають червоний слід.
То сканери є надпотужні. То мій сонар,
Що має проникнути в нутрощі пірамід,
Відчути там серце і кожен його удар.

Примари чуттєвостей марно кружляють повз,
Тебе не чіпляючі, падають осторонь.
Пройняти теплом намагався – та не вдалось,
Бо що я пороблю, коли ти й сама – вогонь.

В цілому – це досить чарівний магічний стан,
В якому є двійко, роздмухуючих вулкан.