Ой виострю товариша,
 Засуну в халяву
 Та піду шукати правди
 І тієї слави.
 Ой піду я не лугами
 І не берегами,
 А піду я не шляхами,
 А понад шляхами.
 Та спитаю в жидовина,
 В багатого пана,
 У шляхтича поганого
 В поганім жупані.
 І у ченця, як трапиться,—
 Нехай не гуляє,
 А святе письмо читає,
 Людей поучає.
 Щоб брат брата не різали,
 Та не окрадали,
 Та в москалі вдовиченка
 Щоб не оддавали.


Друга полонина 1848. Косарал