Закувала зозуленька
 В зеленому гаї,
 Заплакала дівчинонька —
 Дружини немає.
 А дівочі молодії
 Веселії літа,
 Як квіточки за водою,
 Пливуть з сього світа.
 Якби були батько, мати
 Та були б багаті,
 Було б кому полюбити,
 Було б кому взяти.
 А то нема, сиротою
 Отак і загину,
 Дівуючи в самотині,
 Де-небудь під тином.


Друга половина 1848, Косарал

©2010-2021 poem4you«стихи - это сетевой проект, объединяющий творческих людей, которые интересуются поэзией. Пользователи проекта несут полную ответственность за соблюдение авторских прав при размещении на poem4you.ru текстов произведений, изображений и звуковых файлов. Перепечатка произведений со страниц пользователей сайта разрешена только с разрешения правообладателей (см. Правила публикации).
Переключиться на пользование мобильной версией сайта.