Рік
Лирика / Читателей: 17Инфо
Рік, як рік. Все ті самі каштани:
І рожеві, і білі. Все той самий о шостій будильник.
І все ті ж в підземеллях обличчя: сумні, незнайомі і п’яні.
Кава-брейк затягнувся в місцеву малесеньку вічність.
Рік, як рік. Лиш на місці квіток — попелище.
На дніпрових покривджених хвилях десь має вітрильник.
У моїх псевдодрузів одне запитання: “Ну, как ти, дружище?“
Ну а я — олімпійка: сильніше, швидше і вище!
До наявних додала шкідливих й не дуже звичок.
Із задоволень лишила іронію й каву у ліжко.
Мене справжнє давно у високості більше не кличе.
Рік, як рік. Мене тільки: чи менше, чи більше.
© Рина, 06.09.2010. Свидетельство о публикации: 10050-1988/060910
Комментарии (5)
Ось воно! Дочекалась!
Під моїм... гм... віршем стоїть "-1" і хтось пише про конкретні недоліки! За це мерсі вам велике і людське. Загадкове слово "ітльки" замінила на менш чарівне. І півзнайомих теж.
Для елегій ранувато, але ж лірична героїня —
, а ми дорослішаємо (і старіємо) раніше.
Ну для Камю скорее ты не существуешь, поскольку реальность чужда и иллюзорна, а мир — абсурден и враждебен. И вообще, может, жизнь нам только снится?
дуже сподобалось!
Спасибо, Вера