"Я бачила на власні очі"

Мій Майдан в моєму серці / Гражданская лирика / Читателей: 13

Инфо

Я бачила на власні очі
Увесь той невимовний жах,
Який три місяці щоночі
Ввижався у зимових снах.
Потрощену в боях бруківку,
Дерева з дірками від куль,
Квітки упавші на долівку,
Обличчя зі слідами гуль.

Розбурхане похмуре місто –
Країни нашої душа,
Яка одвіку була чиста,
Але усьому є межа.
Два місяці вона благала,
Щоб ворог полишив її.
І до останнього чекала,
Що плач почують всі краї.

На жаль не всі його почули,
Не всі підтримали Майдан.
Чи розум й совість в них поснули?
Чи іншим моляться богам?
А нині більша є загроза –
Стоять загарбники в Криму.
Мабуть, це здійснення прогнозу –
Народи матимуть війну.

Штрихи до повної картини,
Щоб це не справдилось – молюсь,
Я бачу внутрішні лавини,
Під ними Київськую Русь.
Москва і Київ у руїнах...
Поламано багато доль...
Вінці тернові на світлинах...
Біль український, і російська боль...

                      24. 04. 2014 р.