дощ

Пейзажная лирика / Читателей: 3

Инфо

закривавлені часом вікна
відкриваються тільки зі скрипом .
запітлілі спекою стелі ,
мов чорні та довгі тонелі
вже чекають тебе у гості:
-містер Вітер, милості просим!

відчиняючи двері собою
він розминувся з тобою,
з тобою,Спокій і Тиша
не збагнувши помилки
навшпиньки ввійшов на горище .

ти розізлилась і стала Дощами ,
всіх градом побивши від болі нещадно
хто знав,що така дивовижна квітка
розпустить бутон і помре через Вітер.

ніхто.ніколи не бачив такої спокійної суші
Вітер давно не гуляє,
Дощі залишили:
-я мушу!...