Темрява і Сон

Стихи о любви / Читателей: 11

Инфо

Темрява живе в мені,
Тліє глибоко в душі,
Як той ворон споглядає,
І на слушну мить чекає!

Тихше, тихше ви ходіть!
Краще звіра не будіть!
Нехай вічно спочиває,
Але зла від вас не знає...

А я поруч, споглядаю,
Звіра ніжно колихай.
Бо як сни його минуть,
Злість і лють свою проллють.

Може все це буде сном?
Сивим вiтром за вiкном...
Все ж настане слушна мить,
Більше Темрява не спить!

Знаєш, а мені й не жаль,
Якщо сон минув, нехай!
Запалали чорні очі,
Але в них є те, що хочу!

Бо як Темрява і Сон,
З сивим вітром за вікном.
Увi снi палке бажання,
Вiрить у твоє кохання!

А якщо це і не сон?
Це один на двох, полон!
І палке одне бажання,
Як одне на двох кохання...

І чомусь він неземний,
Ніби добрий, ніби й злий.
Тож хай Темрява живе,
Бо і в ній, кохання є!