Ім’я країни – Україна

Мій Майдан в моєму серці / Гражданская лирика / Читателей: 8

Инфо

Наша рідна  У к р а ї н а  вільна, незалежна,
З жовтим полем, синім небом,
Красою безмежна.
Мальовнича і чарівна, як перлина сяє.
Та її гірке минуле
Кожний пам'ятає.

По усіх світах лунало – Київськая Русь!
Та ім'я це з плином часу
Померкло чомусь.
Охрестили «У к р а і н ь є», волю відібрали.
Нашу мову співучую
Чути не бажали.

Полилися з неба сльози на її поля.
Встали люди на коліна
Й козацька земля.
І тягар ярма терпіла від "старшого брата".
Прокотилась хвиля смерті
Й поголівна страта.

Понівечилася "русичами" Україна люба.
Чіпко козака тримали
За чорного чуба.
І відтоді українців "хохлами" назвали.
Ось такую ласку добру
Від "братів"ми мали.

Потом, кров'ю і сльозами вмивалась країна.
Скалічили, сплюндрували,
Лишилась руїна.
Та якою б голівонька не була би хвора,
Не померла  У к р а ї н а
Зі словом покора!

Бо не має переводу вільним козакам!
Серед них отаман мудрий
Мазепа Іван.
Він за долю України все життя поклав,
Й не даремно, не даремно
Батурин палав.

І лунав дзвін шабель гострих недаремно теж.
Бо, якщо вже розлютимось,
То не маєм меж!
Побороли всі навали польскії і пруські,
І татарські і турецькі
Розбили на друзки.

Дуже довго ми терпіли світову наругу,
Відчуваючи у серці
За волею тугу.
Страждань, горя напилися по самії вінця,
Та все ж таки не забули,
Що ми українці.

Свою гордість не втратили, що кров'ю зросили,
І все, що нам заподіяли
Ми гідно простили.
Бо з вірою народилися й любов в серці маємо.
Святі обійми співдружності
Усім розкриваємо.

Земля наша має душу, як на рушникові
Хліб гарячий, уквітчаний
В грона калинові.
Це за неї козаченьки голови поклали,
Захищаючи кордони,
Межі від навали.

Наш тризуб, то наше серце – Мужність, Дух і Сила.
Його мати  У к р а ї н а
В війнах освятила.
Незалежність, мова, воля і козацька слава –
На здобутках цих Вітчизна
Долю збудувала.

Бо славетна Україна і її ім'я.
І стають у скруті люди,
Як одна сім'я.
Пам'ятаємо дні минулі й пишаємось нині,
Що здобули незалежність
Нашої країни!

І сьогодні справжнє свято на «Співочім  полі»,
Тож єднайтеся, братайтесь
У дружньому колі!
Хай боронить вас від лиха Господня рука.
І не забудьте вклонитися
Могилі Сірка!